7 грудня ми відзначаємо День місцевого самоврядування - свято сотень тисяч людей, котрі працюють в органах місцевого самоврядування, кому громади сіл і міст довірили стати місцевою владою,  хто щодня виконує свої посадові обов’язки  в сільських, селищних, міських, районних та обласних радах. До цієї когорти варто додати народних обранців, хто представляє своїх виборців у  радах усіх рівнів. 
Історично підтверджено, що місцеве самоврядування – це той дієвий механізм, який покликаний управляти справами громад. По своїй суті ця влада повинна бути найвищою, бо вона – найближче до людей.  На жаль, у нашій державі, особливо останнім часом, принципи реального народовладдя знівельовано, їм відводиться дуже незначна роль. Фактично всі питання вирішуються у столиці, туди ж стікаються і всі фінансові потоки, а місцеві ради існують за залишковим принципом. На папері, у Конституції, все добре, але в українських реаліях ми бачимо, що роль і значення місцевого самоврядування тільки задекларовані, вони не підкріплені фінансово. Тому недофінансовуються сільські лікарні і школи, зачиняються сільські клуби і бібліотеки, годі вже й говорити про благоустрій. Щоб вирішити якесь питання – треба бити чолом у районі й області. Це докорінно неправильно, такий стан речей суперечить самій ідеї самоврядності – громада повинна мати  право розпоряджатися своїми ресурсами. А формування державного бюджету повинно відбуватися з низу до гори, тобто – від найменшої сільської ради, адже там, на місцях, забезпечується життєдіяльність громад. Шановні товариші! Споконвічно для українців були цінними і значущими поняття «громада», «громадський», «народний», адже в них закладена велика сила, здатна вирішувати будь-які проблеми. Переконаний, ця сила проб’ється крізь стіну олігархічно-капіталістичної влади і Україна стане країною народовладдя, основою якого й буде реальне, наповнене змістом, місцеве самоврядування.  ... Читать дальше »