На календарі – 1 Травня – день значимий своїм глибоким історичним корінням та сильний змістовним наповненням. Згадаймо, все починалося тоді, коли робітники виступили відкрито за свої права, а влада з ними жорстоко розправилася. Саме в пам'ять про страчених американських робітників Паризький конгрес ІІ Інтернаціоналу в 1889 році оголосив 1 травня 1890 року Днем солідарності робітників світу, запропонувавши відзначити його демонстраціями з вимогами восьмигодинного робочого дня та інших соціальних гарантій. Люди праці стали на боротьбу з капіталізмом, який нещадно експлуатував робітників і селян. Сьогодні в багатьох нинішніх «правителів» є нестримне бажання показати, якими хорошими були пани-капіталісти, вони складають прогнози, якби всі жили, якби той капіталістичний лад не зруйнувала Велика Жовтнева соціалістична революція. Так говорити можуть тільки люди недалекі, які не хочуть аналізувати реальний стан справ: кріпацтво, безправ’я робітників, страшні умови праці…

На жаль, коли в суспільстві вкорінюються подібні думки, тоді й приходить до влади олігархічний режим, як це й сталося в Україні. Олігархи продовжують збагачуватися за рахунок народної та державної власності, несправедливої приватизації, а звичайні громадяни ледь зводять кінці з кінцями. Статистика вражає: більше 80% українців викинуто за межу виживання. Черговий уряд цього режиму анонсував скорочення у гуманітарній сфері: закривали і закриватимуть далі початкові і восьмирічні школи, звільнятимуть 10% працівників у навчальних закладах усіх рівнів. Згадаймо, як ця влада вчинила із професійно-технічною освітою, скільки сьогодні на грані виживання медичних закладів навіть у нашій Сумській області. Зрозуміло, що нинішня влада в угоду своєму головному спонсору – МВФ, готова зробити все, хоч це і погіршить життєвий рівень українців. І ні про яку соціальну справедливість, реальний соціальний захист ніхто і не думає. Заборгованість по заробітній платі, ліквідація робочих місць, безправ’я людини праці стали звичними явищами. І змінити ситуацію можна тільки змінивши пріоритети, повернувши в країну реальне народовладдя.

Ще один символ Першотравня – МИР. Слово – основа буття людини, він сьогодні зруйнований, Україна ось уже 2 роки перебуває у стані війни. Ділячи сфери впливу, олігархи посіяли ненависть між людьми, мільярди витрачаються на війну… І така ситуація не тільки в Україні. Там, де є інтереси великого капіталу – скрізь спалахують війни, вони спустошують країни, знищують економіку, мільйони людей становляться вигнанцями з рідної землі…

Переконаний: Першотравень був і залишається символом соціальної справедливості, такої суспільної будови, коли людина захищена сьогодні і має впевненість у завтрашньому дні. Отож, пам’ятаймо, що мир і праця, яка дає благо людині праці, а не олігарху, повинні стати й основою українського розвитку. Тоді ми будемо пишатися своєю країною, тут, а не в чужих світах, виростатимуть нові покоління.

Миру і благополуччя всім!

Володимир Даниленко,

перший секретар Сумського ОК КПУ,

народний депутат України VI скликання