24 лютого виповнилось 80 років з дня створення Сумської обласної організації  Компартії України. З цієї нагоди активісти обласної організації провели урочисті збори, згадали основні віхи  її історії, імена людей, які творили своєю повсякденною працею і боротьбою цю історію, з честю виконуючи місію, покладену викликами часу. 

Мовою фактів: - Указ Президії Верховної Ради СРСР  про створення Сумської області з районів трьох сусідніх областей (Чернігівської, Харківської і Полтавської) – вийшов 10 січня 1939 року.  На порядок денний постало питання створення обласної партійної організації – на базі існуючих районних і міських. 

- 24 лютого 1939 року в Сумах відкрилась перша Сумська обласна партійна конференція. Її делегати представляли 13425 членів і кандидатів у члени партії.  На території новоствореної області діяли 2 міські і 31 районна партійні організації.  Делегати обговорили тези доповіді на 18-й з`їзд ВКП(б) -  по третьому п`ятирічному плану розвитку народного господарства країни. Конференція обрала обком партії у складі 57 чол. та ревізійну комісію. На  пленумі обкому першим секретарем був обраний тов. Ткач.

- Для виконання нових завдань  в галузях промисловості і сільського господарства, партійні комітети займались, перш за все, підбором і вихованням керівних кадрів, активним прийомом в партію.  За ініціативою комуністів – виробничників, в області ширився рух багатоверстатників. В Сумах першими в цій справі були фрунзенці, а якщо конкретніше – комуністи котельного цеху Сумського машинобудівного заводу імені Фрунзе. З високими показниками працювали багатоверстатники Конотопського вагоноремонтного заводу, Роменської текстильно-галантерейної фабрики, підприємств міста Шостки.

- У кривоносівський рух  залізничників (по проведенню великовагових поїздів) активно включились паровозні бригади Конотопського і Ворожбянського  залізничних вузлів.

- Напередодні Великої Вітчизняної війни в області кожен колгосп мав не менше трьох  тваринницьких ферм і птахоферму. У більшості господарств були пасіки.  Про успіхи і недоліки йшла мова на другій партійній конференції, яка  зібралась 7 березня 1940 року. На цей час партійна організація уже налічувала 19270 комуністів і кандидатів. На організаційному пленуму першим секретарем обкому був обраний  Черепін Тихон Корнійович.  Це на його долю випав початок Великої Вітчизняної війни, мобілізація матеріальних і людських ресурсів для фронту, підготовча робота по організації підпільного і партизанського руху, евакуація на схід основних промислових підприємств і частини колгоспів і радгоспів.  Це він, відмовившись від законної броні, піде на фронт і загине в жовтні 1941 року в важких оборонних боях на території Запорізької області. Його ім`ям була названа одна з нових вулиць обласного центру, яку нинішня влада вже перейменувала. 

- Робота партійних організацій області у 1940-1941 роках по виконанню завдань третьої п`ятирічки проходила в умовах зростаючої загрози воєнного нападу на СРСР. А це вимагало посилення військової підготовки населення, зміцнення оборонно-спортивної та фізкультурно-масової роботи. Молодь виховувалась на героїчних прикладах своїх земляків. Безстрашно боровся з фашистами в Іспанії конотопський робітник Панов, якого було нагороджено двома орденами Червоного прапора. У 1940 році уже було добре відоме ім`я талановитого прикордонника, уродженця Великої Писарівки – Середи, нагородженого орденом  «Знак Пошани».  За блискуче виконання завдань в боях з самураями на Халкін-Голі танкісту Прасолову – колгоспнику з Буринського району – першому з Сумщини було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.  За відвагу і доблесть, виявлені вбоях з фінською вояччиною, четверо виходців з Сумщини  були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.  Серед них  - навічно в історію вписано ім`я Степана Павловича Супруна, уродженця Білопільського району, робітника Сумського машинобудівного заводу ім. Фрунзе, талановитого льотчика – випробувача, депутата Верховної Ради СРСР, який став першим двічі Героєм Радянського Союзу – на початку Великої Вітчизняної війни.

- З перших днів Великої Вітчизняної війни, партійні комітети області, як і в цілому по Україні, стали справжніми штабами по мобілізації всіх ресурсів на боротьбу з загарбниками. У перші тижні війни до Радянських Збройних Сил влилося 7 тисяч 800 комуністів, тобто 49% складу партійної організації області. І 35 тисяч комсомольців – майже половина обласної комсомольської організації. 

- У серпні  в Сумах була створена 293-я стрілецька дивізія під командуванням комбрига  Лагутіна. В ці дні так знадобився  досвід багатоверстатників  на підприємствах. Рух за оволодіння жінками професії трактористок. Створювались жіночі тракторні бригади.  Колгоспи рятували племінну худобу і елітний посівний матеріал. 

- В кінці серпня 1941 року на території області розгорнулись бойові дії. Важкі  оборонні бої йшли в районах Шостки, Конотопа, Штепівки, але це давало змогу відправляти ешелони з евакуйованими підприємствами, виходити з оточення окремим військовим підрозділам. А обком партії готував свій актив для роботи в підпіллі і в партизанських загонах. 15 серпня  був затверджений склад підпільних обкому партії, трьох міськкомів, 31 райкому партії, 146 партійних організацій і груп,  а також-обкому комсомолу і 8 райкомів комсомолу. Для підпільної роботи  було виділено 1674 комуністи. Підбирались конспіративні квартири і зв`язкові. Було передбачено формування 35 партизанських загонів, для чого було відібрано 1451 чоловік, 350 майбутніх партизан пройшли короткотермінову підготовку в спецшколі, створеній при обкомі партії. Частина підібраних осіб  мали досвід партизанської боротьби часів громадянської війни. 

- В умовах жорстокого терору окупаційних військ багато з цих активістів загинули, зникли безвісти, була розграбована частина залишених баз. Були боягузи і зрадники. Була героїчна смерть керівників окремих партизанських загонів і груп. Але був же і неперевершений результат!  Саме у нас, на Сумщині, сформувались і пішли рейдами по Україні і за її межі 6 крупних партизанських з`єднань, саме звідси – зазвучали легендарні імена Ковпака і Руднєва, Сабурова і Наумова, Іванова і Таратути. Саме тут вписали свої рядки в історію партизанської боротьби глухівські, путивльські, кролевецькі, конотопські, середино-будські, ямпільські, хінельські, шосткинські партизанські загони.   Навіть в ті найскладніші часи – це не була стихійна боротьба.  Це був заздалегідь підготовлений і керований рух. І саме тому, уже по війні, назовуть Сумщину  - колискою партизанського руху на Україні. 

- У перші післявоєнні роки обласна партійна організація була малочисельна, але вона швидко зростала. Повертались до мирної праці комуністи-фронтовики. Йшов прийом в партію. Третя обласна партійна конференція  відбулася 26-27 лютого 1948 року. Були присутні 352 делегати, які представляли 29540 комуністів, що на 9 тисяч більше, ніж було до війни. Першим секретарем  обкому партії було обрано Іванова. 

- У січні 1949 року  - проходила 4-а    обласна партійна конференція. Вона підбила підсумки відбудови народного господарства області.  Потім обласну партійну організацію очолювали:  Кондратенко, Комяхов, Науменко- уродженець Роменського району, Вольтовський, з 1971 року – Іщенко Олександр Іванович, з 1975 по 1988 рік – Грінцов Іван Григорович, який наприкінці січня 2019 року пішов з життя, залишаючись всі ці роки на партійному обліку.  У 1988 році керівником обласного комітету був обраний Володимир Антонович Шевченко.   

- Після антиконституційної заборони у 1991 році, з відновленням діяльності Компартії України, відродилась і Сумська обласна партійна організація. Конференція відбулась 11 грудня 1993 року, в січні 1994 р.  організація була зареєстрована в системі Мінюсту. З 1993 року по 1999 рік її очолював Леонід Олександрович  Яковенко, з 1999 по 2005 рік – Володимир Сергійович Петренко. З 2005 року першим секретарем обкому працює Володимир Андрійович Даниленко. 

 Тож хай всіх нас надихає в сьогоднішніх складних буденних проблемах приклад наших попередників, які творили історію Сумщини і Сумської обласної організації Компартії України.

Прес-служба Сумського обкому КПУ