Комуніст Ігор Калєтнік майже 2 місяці був відсутній в Україні.  Сьогодні колишній перший віце-спікер вперше з’явився у Верховній Раді. Ця подія не лишилася не поміченою, як з боку народних депутатів, так і з боку журналістів. За цей час навколо персони Ігоря Калєтніка з’явилось багато міфів. Про причини своєї відсутності, взаємовідносини з колишнім високопосадовцями  та про плани подальшої роботи він розповів в інтерв’ю ГолосUA.

- Де ви були і чому виїхали з України? Чому взагалі вирішили поїхати і коли саме?

- Мені довелося поїхати з України на деякий час. Я отримав чітку та перевірену інформацію, з надійних джерел, що існує загроза моєму життю та життю моєї родини. Я вимушений був забрати свою сім`ю, своїх чотирьох дітей, і ми виїхали з України. Інформація про те, що весь цей час я перебував у Росії, не відповідає дійсності. За цей час я бував в різних країнах: і в Європі, і в Туреччині, і в Білорусі, і в Росії, і у Вірменії. Зустрічався з нашими колегами-парламентарями, обговорював ситуацію, яка існує. Тому можна говорити про те, що це була двохмісячна можливість попрацювати і поспілкуватися, оцінити всі ті події, які сталися в нашій державі, зі сторони.

- І що вам казали колеги під час зустрічей?

- Колеги казали, що для них та ситуація, яка сталася в Україні, – великий урок. Великий урок для кожної країни, тому що розумні вчаться на чужих помилках. Помилок було дуже і дуже багато. Помилки були починаючи з 2010 року, після того, як люди не отримали того, чого їм обіцяли на виборах. Тому що, коли Віктор Янукович йшов на вибори, він дуже багато надав людям сподівань, починаючи з того, що «почує кожного», що «кожен отримає покращення свого життя вже сьогодні».

В результаті виявилось навпаки – за чотири роки ці обіцянки не були виконані, натомість ми отримали страшне зубожіння українського народу, ми отримали відміну частини соціальних пільг, ми отримали підвищення пенсійного віку та інші непопулярні кроки, які аж ніяк не співпадають із передвиборчою програмою Президента.

Колеги із парламентів інших країн, з якими я спілкувався, всі як один говорили – ми оцінили те, що сталося у вас, і ми дуже багато висновків зробимо в своїх країнах, щоб не допустити подібного. Не допустити корупції в органах державної влади, щоб всі функції, які держава має надавати безкоштовно, не перейшли в формат хабарів. І це страшні речі, коли ніхто з людей не мігні землю оформити, ні зареєструвати своє майно, кругом в сусідніх кабінетах сиділи так звані «смотрящі», яким потрібно було заплатити. Тому всі дії, які сталися потім, під час революції, це наслідок чотирьох років зубожіння українців і виплеск нездійсненних очікувань. Це і стало темою моїх обговорень, і спілкування, і розуміння того, що потрібно робити іншим країнам, щоб не довести до подібного.

- Скажіть, на вашу думку, чи легітимний Президент Віктор Янукович?

- З правової точки, безперечно, були певні прорахунки процедури зміщення Президента України.

З моральної точки зору сьогодні впевнено можна сказати вже, що під час подій наприкінці лютого, він мав залишатися з українським народом, він не мав права покидати Україну, тому що він Президент.

Разом з тим, я вважаю, те, що його зміщували в такий спосіб – це поганий приклад того, що держава виходить за рамки правового життя. Тому що я впевнений – Віктор Янукович і так би не зміг обратися Президентом у 2015 році. Не проголосували б українські люди за Президента Януковича на другий термін. Не проголосували б, і це всі знали і про це всі говорили.

І в будь-якому випадку це дало б змогу у правовий спосіб далі продовжувати зміни в країні, зробити відповідні висновки і не привести до громадянського конфлікту – це саме страшне, що сьогодні може очікувати нашу державу.

- Чи бачились ви із Президентом Януковичем у Москві, тому що кажуть, що ви там ледве не агент Путіна і взагалі агент Януковича і досі…

- Я бував у Росії, бував у Москві. З Януковичем я не бачився.Чому я мав з ним зустрічатися, тим більше в Росії? Я не зустрічався із ним і в Україні. Якщо говорити про те, що я прочитав нещодавно про якісь будинки, які я начебто придбав для Президента Януковича, це – маячня, це брехня. Це, я вважаю, одна з інформаційних атак, покликана осквернити і перевести все це в певну негативну площину.

- Зараз, в тому числі багато з колишніх депутатів від Партії регіонів також говорять про те, що останні 4 роки правління Януковича були жахливими. Чому тоді всі мовчали раніше?

- Чому мовчали депутати з Партії регіонів – це треба запитати у них. Я вважаю, що наша фракція не мовчала, ми говорили про це, на превеликий жаль, нас не чули. Не чули, коли ми пропонували провести референдум, не чули коли почали переслідувати шляхом заборони ініціативи рішеннями судів, не чули під час інших ситуацій.

Тому я думаю, через те, що Президент держави не хотів чути погані новини. І привчив до цього все своє оточення. Він чув лише те, що хотів чути, і давно втратив реальну картину того, що відбувалося навколо нього.

Моє таке враження, що він до самої останньої миті не розумів, що хочуть українські люди і що відбувається на вулиці насправді.Він не хотів це сприймати як загрозу для себе особисто.

- Ви також три роки були при владі, займали високу державну посаду за часів Януковича. Чи можна казати про те, що ви працювали на попередню владу, оскільки зараз є такі закиди від колег по парламенту?

- Можу сказати, що в уряді Януковича, починаючи з його першого прем’єрства, під час його другого прем’єрства, а також президентства, було дуже багато нинішніх палких і найяскравіших політиків з чинної влади, які були надзвичайно прихильні до нього.

Я в уряді Януковича не працював ніколи, а дехто працював. І сьогодні про це чомусь ніхто не говорить. Коли я очолював ДМСУ, Митна служба давала доходів до Державного бюджету на порядок більше. Ми намагалися знайти баланс того, що має робити бізнес, які він має отримати можливості для того, щоб йому комфортно було працювати і щоб відносини із державою не виглядали для бізнесу як державний рекет. Я намагався цей баланс утримувати і вважаю, що досить ефективно мені це вдавалося… Тому казати, що я був у близькому оточенні, буде суцільною неправдою.

- Окремі депутати кажуть, зокрема Микола Томенко, що вас треба позбавити депутатського мандату і притягнути до відповідальності.

- Я про це сьогодні вже говорив. Це така зараз українська демократія. Все, де не хоче вести діалог чинна влада, треба знищити, треба позбавити мандату, треба закрити.

Ця кровожерливість, яку сьогодні проявляють деякі політики, ніколи не була притаманна українським людям. Українські люди завжди були трудолюбиві і намагалися бути надзвичайно дружніми. А сьогодні ми бачимо відбувається щоденна агресія.

Незрозуміло чому вона відбувається. Отримали владу – користуйтеся нею! Намагайтеся зробити так, щоб ви працювали краще ніж попередня влада, щоб ви забезпечили сподівання і вимоги людей, які вийшли на протест. Працюйте на потреби людей: щоб не зростав курс долара, щоб ви почали виплачувати належні пенсії і заробітні плати. Тоді скажете – попередники не могли, а ми зробили.

А сьогодні мені здається, що ми взагалі виходимо за рамки багато чого. Бо такої цензури в ЗМІ, яка є зараз, не існувало, ні за часів Радянського Союзу, ні за всі роки незалежності. Тому всі ці закиди я розцінюю лише з такої точки зору. Є бажання щоб в країні була єдина думка і щоб іншої ніхто не чув. Треба відрізняти заклики до повалення конституційного ладу, зміни територіального устрою держави від оціночних суджень, які мають стимулювати владу до того, щоб зробити краще. Для того опозиція і потрібна.

А сьогодні намагаються сказати: «Ні, ти не маєш права. Ти не можеш про це говорити. А якщо ти будеш говорити те, що не співпадає з думкою влади, ти одразу ж будеш притягнутий до кримінальної відповідальності».

Це неправильно, це недемократично, тоді Україна рухається не в Європу, а далеко-далеко в гори. І звідти ми не скоро спустимося.

-  Чи вважаєте ви що сьогодні йде така собі «цькування» комуністів і Партії регіонів?

- Це очевидно. Я розповідав, що йде «цькування», йде бажання зробити з України державу, в якій є тільки одна ідеологія, є тільки одна думка, одна позиція і більше немає нічого іншого. Але такого ніде немає в світі. Тому сьогодні це стає проблемою, з огляду на ті події, які сьогодні відбуваються на Сході країни. Тому що, на моє глибоке переконання, не потрібно застосовувати силу. Сьогодні треба знаходити будь-які можливості для того, щоб мирним шляхом врегулювати ці питання. Знайти ті аргументи, які дозволять нашим співвітчизникам, українцям, які проживають у східних областях нашої держави, відчути, що до них однакове ставлення, і що це дійсно щира відверта позиція.

- Стосовно загибелі людей на майдані, людей Небесної сотні. Чи почуваєте ви себе у цьому винним, загалом винним у тому, що сталося після голосування за закони 16 січня?

- Винними себе сьогодні мають почувати всі політики нашої держави, які вчасно не відчули, що відбувається з українським народом, вчасно не виправили ситуацію і не дали змогу кожній українській родині жити в достатку. Що стосується конкретних винуватців – їх має встановити слідство. Що стосується особисто мене, то я відчуваю смуток і схиляю голову перед всіма загиблими, які були, і з боку активістів, і з боку міліції, тому що це все наші українські люди. На мою думку, жодна влада не вартує навіть одного загиблого нашого співвітчизника.

-  Ви говорили про те, що проти вас ведеться інформаційна атака. Як ви вважаєте, чому проти вас вона ведеться?

- Сьогодні інформаційна кампанія ведеться проти багатьох політиків. Я ніколи не ховався в кущі, і не займав позицію «сірої миші», міг приймати рішення і нести за них відповідальність.Я сьогодні можу сказати, що можу відверто і відкрито дивитись в очі своїм колегам – народним депутатам, і з опозиції, і з більшості.

Тому що я вважаю, коли настав такий гострий момент, і в державі відбувається громадське протистояння, всі ми повинні забути про особисті образи, меркантильні інтереси, інтриги, і об’єднатися для того, щоб наша Україна була єдина, неподільна, незалежна, і щоб сьогодні ми разом могли рухатися до того, щоб кожна українська родина мала добробут в цій державі.

- Що ви плануєте далі робити?

- Працювати, щоденно, робити все, для того, щоб і я особисто, і наша фракція виправдала сподівання наших виборців.

- Чи можна вважати КПУ сепаратистами?

- Ні, в жодному разі. Тому що КПУ не підтримує сепаратизм. КПУ і наша фракція підтримують ідею, що всі люди, які проживають на території України, мають відчувати до себе однакове ставлення. На Заході, на Сході, на Півдні та в Центрі. Їх не має роз’єднувати і визначати за мовною ознакою чи за іншими відмінностями. Сепаратизм, він завжди має підґрунтя. А це – тотальне зубожіння народу. Причому, як на Сході, так і на Заході. А потім на бідність накладаються різні події. Якщо б українські люди були заможними, жодних розмов про сепаратизм не було б.

- Як, на Вашу думку, далі будуть розгортатися події у парламенті?

- Я хотів би, щоб події розгорталися мирним шляхом.

На мою думку – можливий тільки єдиний варіант. Навряд чи сьогодні українці за допомогою спецпідрозділів, за допомогою армії зможуть вийти з цієї ситуації без трагічних наслідків. За якими ще багато років і ми, і історики будуть давати різні судження: правильно чи неправильно було зроблено.

На мою думку, вихід із ситуації у тому, що мають відбутися домовленості на міжнародному рівні.

Має бути третя сторона у вигляді міжнародної спільноти яка має забезпечити гарантії дотримання прав і свобод в нашій державі.

Тому що в нинішніх умовах Схід не визнає результатів голосування Заходу, Захід не визнає результатів голосування по Сходу. Ми отримаємо обраного Президента держави, якого знову не визнає більша половина країни, чи з одного, чи з іншого боку. А це знову призведе до подальшої політичної кризи та до економічних проблем.

http://www.kpu.ua/igor-kalyetnik-kompartiya-ne-pidtrimuye-separatizm/